Пояснення умов Incoterms®

Умови Incoterms® розроблено як набір норм для міжнародних перевезень, щоб гарантувати безперебійну міжнародну торгівлю. Вони часто використовуються як абревіатури, як-от FOB або CIF, і іноді можуть викликати непорозуміння між діловими партнерами. Дотримуйтеся вказівок наших фахівців щодо перевезення та переконайтеся, що чинні умови Incoterms® завжди грають на вашу користь.

Відповідно до договору купівлі-продажу, умови Incoterms® визначають права й обов’язки сторін щодо доставки товарів від продавця до покупця. Вони створюють спільну структуру для розуміння того, як і ким організовано транспортування, хто несе пов’язані з ним ризики та хто відповідає за безпеку відправлення та відповідність митним вимогам.

Іменування умов Incoterms® завжди має однакову структуру — абревіатуру з трьох літер і назву місця. Назва місця важлива, оскільки вона вказує, де транспортні витрати передаються від продавця до покупця. Однак у різних умовах Incoterms® одна й та сама назва місця може не вказувати, де саме передаються ризики, а також не давати інформації про те, де й ким має бути організовано транспортне страхування.

Поточні умови Incoterms® 2020 складаються з 11 умов. Чотири з них розроблено спеціально для морських перевезень, оскільки вони стосуються виключно морського й внутрішнього водного транспорту. Решта сім застосовні до вантажів, що доставляються будь-яким видом транспорту, зокрема й водним.

Значення Incoterms®: Відправлення EXW покладають майже всі зобов’язання на покупця. Вони передаються одержувачу в початковий час і місце відправлення.

Продавець забезпечує передавання товару покупцеві у вибраному місці.

Покупець організовує доставку від місця завантаження, включно з основним транспортуванням, і несе всі ризики з моменту прийняття товару від продавця. Це включає експортне митне оформлення.

Значення Incoterms®: Згідно з умовами «Франко-перевізник» (Free Carrier, FCA), «Франко вздовж борту судна» (Free Alongside Ship, FAS) і «Франко-борт» (Free On Board, FOB), перевезення не оплачується продавцем, а товари передаються в погодженому сторонами місці в країні продавця..

Продавець розмитнює вантаж для експорту. Він доставляє вантаж у визначене місце відправлення.

Покупець несе відповідальність за укладання основного договору перевезення, за вибір перевізника або експедитора, а також контролює витрати на фрахт. Він відповідає за імпортні митні збори.

Значення Incoterms®: Згідно з умовами CPT, CIP, «Вартість і фрахт» (Cost & Freight, CFR) і «Вартість, страхування і фрахт» (Cost, Insurance and Freight, CIF), перевезення оплачує продавець, але ризики передаються, коли товар передається першому перевізнику. Дві з цих умов зобов'язують продавця застрахувати товар на користь покупця.

Продавець несе відповідальність за укладення основного договору перевезення, за вибір перевізника або експедитора, а також контролює витрати на фрахт. Він організовує доставку товару до місця завантаження перевізника, де ризики перекладаються на покупця. Він відповідає за експортне митне оформлення.

Покупець несе ризик пошкодження або втрати вантажу під час перевезення. Він також покладається на те, що продавець надасть правильну інформацію основному перевізникові. Він відповідає за імпортне митне оформлення.

Значення Incoterms®: Так звана група «"повної доставки"» включає умови «Доставка до місця вивантаження» (Delivered at Place Unloaded, DPU), «Доставка до місця призначення» (Delivered at Place, DAP) і DDP. Більшість витрат і зобов'язань несе продавець, і зобов'язання перекладаються на покупця, коли він отримує товар у країні призначення.

Продавець несе відповідальність за укладання основного договору перевезення, за вибір перевізника або експедитора, а також контролює витрати на фрахт. Він організовує доставку товару до місця завантаження перевізника, де ризики перекладаються на покупця. Він відповідає за експортне митне оформлення, а також імпортне оформлення в разі DDP.

Покупець несе відповідальність за розвантаження свого вантажу в місці передавання товару (крім умови DPU).

«Франко вздовж борту судна» (Free Alongside Ship, FAS), FOB, CFR і CIF призначені для морських або водних перевезень. Якщо ці умови погоджено, продавець зобов'язаний надати коносамент або інший морський транспортний документ за фактом доставки.

За всією логікою їх не варто використовувати, якщо ваш вантаж не буде транспортуватися на баржі чи кораблі під час міжнародного перевезення. Усі інші умови Incoterms® можна використовувати для морських, повітряних і залізничних перевезень.

Умови Incoterms®, що стосуються морських і водних шляхів, зазвичай передбачають, що морський перевізник є третьою стороною. Однак у разі фрахтування судна сторона (покупець або продавець), яка фрахтує судно, уважатиметься перевізником. Основним питанням для обговорення між сторонами є відповідальність за завантаження вантажу на судно й розвантаження з нього.

Основні та внутрішні перевезення включають не лише час, який ваш контейнер або піддони проводять на кораблі чи вантажівці, — вони також включають контроль процесу завантаження чи розвантаження та загальної цілісності вантажу протягом усього шляху..

Розглянемо конкретний приклад доставки швидкопсувних товарів. Якщо продавець володіє певним потрібним обладнанням та/або має досвід транспортування таких товарів на великі відстані (наприклад, спеціально навчений персонал, рефрижераторні контейнери тощо), а покупець таких можливостей не має, розумно надати продавцеві відповідальність за керування транспортуванням згідно з умовою «Доставка до місця призначення» (Delivered at Place, DAP).

Загалом вибір між умовами груп F, C або D також може бути здійснено на основі спроможності продавця чи покупця укласти найвигідніший договір перевезення. У деяких країнах продавець або покупець можуть бути юридично зобов’язаними використовувати національну судноплавну лінію.

Нарешті, хто найбільше здатен відстежувати й контролювати витрати на демередж, затримання та зберігання? Дозвольте експедиторові контролювати ваш ланцюжок постачання. 

Ознайомтеся з нашим поясненням поняття «Демередж»

Страхуйте свій товар. Якщо ви, як покупець, хочете чітко зазначити у своєму договорі, що ваш постачальник несе відповідальність за страхування ваших товарів, підкріпіть свою операцію відповідними умовами Incoterms®: виберіть умову CIF або «Перевезення та страхування оплачено до» (Carriage and Insurance Paid To, CIP). Прямо зазначайте в договорі, які ризики має покривати страховка.

У міжнародній торгівлі експортне мито зазвичай сплачує продавець, а імпортне — покупець. Розмитнення товарів для імпорту чи експорту також включає дозволи й ліцензії, потрібні для відповідності вантажу правилам.

Як наслідок, у певних випадках ви можете дозволити покупцеві взяти на себе відповідальність за цей процес і під час імпорту, і під час експорту, що передбачено умовами EXW.

Якщо продавець має подбати про ці формальності на обох кінцях шляху, виберіть умову Incoterm® «Доставка з оплатою мита» (Delivered Duties Paid, DDP).

Ви вибрали ідеальну умову Incoterm® для свого вантажу? Переконайтеся, що використовується видання 2020 року.

Знання — ваш найкращий союзник. Переконайтеся, що ви знаєте умови Incoterms®, щоб вибрати найвигіднішу. 

Відвідайте довідковий центр Help Center Incoterms®

Окрім теоретичних знань, перш ніж прийняти рішення, поставте собі кілька запитань. Яка зі сторін із найбільшою ймовірністю прийме правильні рішення? Який найкращий спосіб транспортування вашого конкретного вантажу? Чи потрібна страховка (ми виявили, що вона зазвичай потрібна)?

Правильне місце розташування
Щоб переконатися, що застосовано правильну умову, це має бути чітко зазначено у вашому договорі купівлі-продажу з такою структурою:

[Selected Incoterms®], [Named location], [in accordance with Incoterms® 2020]наприклад, CIF, Long Beach, Incoterms® 2020

Умова Incoterm® дійсна лише після того, як договірні сторони визначили місце розташування міста або порту. Зазначте ці місця якомога точніше.

Правильна версія
Усе ще існує можливість використання Incoterms® 2010, Incoterms® 2000 і навіть більш ранніх версій Incoterms®. Тому, зазначаючи умови постачання, треба зазначити, яка версія умов Incoterms® використовуватиметься.

Умови Incoterms® зазначають лише, як транспортні витрати й ризики розподіляються між продавцем і покупцем, як описано вище.

Правила Incoterms® не зазначають ні ціни, яку потрібно заплатити за товар, ні способу його  оплати.

Вони також не регулюють передавання права власності на товари чи наслідки в разі порушення договору. Зазвичай ці питання чітко визначаються в договорі купівлі-продажу або в законах, які до нього застосовуються. Крім того, сторони суворо пов’язані місцевими законами — вони можуть мати пріоритет над будь-яким аспектом договору купівлі-продажу, зокрема над вибраними умовами Incoterms®.

Рахунок-фактура вашого вантажу буде використовуватися як основа для визначення його митної вартості.

Як наслідок, якщо у вашому договорі зазначено, що транспортування було погоджено на умовах EXW, рахунок-фактура із зазначенням доставки CIP викличе запитання та потенційно затримає оформлення вашого вантажу. Це важливо, якщо у вашому договорі не зазначено, що в рахунку-фактурі може бути визначено інші умови доставки або іншу ціну товару.

Правила Incoterms® створено, щоб забезпечити загальну довідкову систему для міжнародного постачання і таким чином сприяти глобальній торгівлі. Із новою редакцією, яка зараз доступна, подвоєння зусиль щодо обговорення конкретних наслідків вибраних умов Incoterms® завжди окупиться! Умови EXW і FCA — чудовий приклад.

Згідно з умовами FCA, продавець передає товар перевізникові або іншій особі, призначеній покупцем, безпосередньо в приміщеннях продавця у визначеному місці. У редакції правил Incoterms® 2020 року визначено, що покупець повинен повідомити продавця про період або точну дату, коли перевізник (або інша призначена сторона) може забрати товар.

На відміну від, здавалося б, схожих умов EXW, умова FCA, однак, не визначає обов’язку продавця повідомляти покупця про готовність товару до доставки — скарги покупця в цьому разі будуть безпідставними. Перестрахуйтеся — повідомте про це своєму клієнту!